Актуальні питання

Дитина не хоче йти до дитячого садка

Це дуже добре, що ваш малюк відверто говорить про те, що йому не подобається. Добре тому, що ви батьки, можете йому розумно поспівчувати, розповісти про те, що ви теж за ним сумуєте, коли він у дитсадку.

Розкажіть йому про те, що ви його розумієте, що вам теж сумно залишати його, але ввечері ви заберете його і сестричку, а поки що він зможе весело погратись з дітками, погуляти на вулиці, а в групі є багато іграшок, яких немає вдома. Зазвичай такі діти, які відкрито виявляють свій протест проти будь-чого, доволі швидко звикають до нової ситуації й адаптуються до незвичних для них умов. Не слід соромити чи лякати малюка, краще виявляти розумну солідарність, й усім своїм виглядом і поведінкою демонструвати дитині, що дитячий садок, на вашу думку, це кращий вибір для дитини.

Ранком дитина не хоче йти до дитсадка, а ввечері – додому

Безперечно, було б добре, якби дитина ранком із задоволенням і гарним настроєм бігла у дитсадок, а ввечері побачивши маму, збирала іграшки, прощалась з вихователем і дітьми і спокійно йшла додому. Це буває тоді, коли малюк вже повністю адаптувався до дитсадка. Але все залежить не лише від звикання. Малюк готовий залишити маму тоді, коли образ мами вже зберігається в його свідомості тривалий час. А от йти дитина не хоче через те, що йому важко переводить свою увагу, а в цей час бере участь у цікавій грі. Можна використовувати невеличкі хитрощі, тобто створити мотивацію для швидкого походу до дому, наприклад, після дитсадка у вас із дитиною запланована якась невелика цікава справа: погодувати бездомного собаку, зайти за цікавим дитячим журналом, прогулятись на спортивний майданчик і там погратись. Врешті-решт, укладіть із дитиною угоду: ви приходите за нею увечері і можете дати їй погратися 10 хвилин, щоб вона завершила всі свої справи. Це буде чесно стосовно дитини, адже навіть дорослим завжди важко відірватись від цікавого заняття.

Чи всім дітям потрібно ходити до дитячого садочка?

Справа, безперечно, суто сімейна: віддавати, чи не віддавати. У дитсадку дуже багато переваг: діти, які відвідували дитячий садок, дуже легко адаптуються до нових умов, легше входять в контакт з однолітками. Три тижні –  термін не настільки великий, щоб звикнути до чогось нового. Та якщо родина налаштована на домашнє виховання, мама дуже хвилюється, то швидше за все, дитина це відчуває і, зрозуміло вередує. Які тривоги зазвичай охоплюють маму? Що у дитячому садку багато інфекцій, що малюка ображатимуть, що малюк буде дуже сумувати. Іноді так буває, що  мама емоційно не готова «відпустити» дитину у «вільне плавання». І тоді дитина плаче, нервує, вередує.

Спочатку прийміть рішення для себе: чи хочете ви, щоб дитина відвідувала дитячий садок? Якщо так, тоді працюйте в цьому напрямку. Почніть загартовувати малюка, щоб він менше хворів у дитсадку. Намагайтесь створювати дитині якомога більше ситуацій, коли він зможе спілкуватися з іншими дітьми, і в дитсадку маля легко зможе налагоджувати взаємини з новими друзями. Отож не бійтесь дитячого садка, він дуже корисний для дітей.

Малюк не хоче самостійно одягатися

Спробуйте перетворити одягання на веселу гру. Для початку займемось шнурками. Знайдеться у вас вдома пара татових старих кросівок? Вимийте їх і втягніть шнурки якомога яскравіші. От і буде гарний тренажер для пальчиків. Будемо разом затягувати шнурки. На будь-яке сімейне свято можна навіть таке змагання влаштувати – хто швидше зав’яже шнурки.

Тепер гудзички. Починайте навчати із ґудзиків якомога більших. Із ними легше буде впоратись дитячим ручкам, потім поступово переходьте до застібання ґудзиків меншого розміру. Нехай у малюка буде своя дитяча ложка для взуття, тоді і взуття легше взуватиметься. А ще можна погратися у переодягання. Зберіть різний одяг – татові штани, мамин капелюшок, усе, що у вас є у шафі, і починай те убиратися – у кого костюм буде найсмішніший, той і переміг! Поступово дрібні м’язи рук малюка будуть розвиватися, й одягання вже не буде такою важкою справою.

Донька соромиться виступати на святі

Боязнь публічних виступів відома і багатьом дорослим. От за звичних умов усе пам’ятав, і думки ставали на свої місця, а побачив перед собою багато чужих очей і все – розгубився. Дитина відчуває те саме, тільки набагато сильніше. Але у дорослого вже є великий життєвий досвід, а дитині його бракує, тому не будьте надто суворі в такій ситуації.

Безперечно, допомога дорослих у такій ситуації потрібна і важлива. Не чекайте результату відразу, налаштуйтесь на кропітку роботу і наберіться терпіння. Починайте з найменшого. Дайте дитині можливість виступати вдома, де всі глядачі – це свої домашні, яких дитина не боїться. Проте спробуйте влаштувати так, як це буде відбуватися на святі. Наприклад, зробіть виступ костюмованим, зробіть імпровізовану сцену чи завісу, зустрічайте актрису бурхливими оплесками.

Наступного разу запросіть одного гостя, якого дитина не знає. Нехай тепер виступає для змішаної публіки. І так далі. Поступово дівчинка звикне виступати, і виступ на святі вже не буде так її хвилювати.

Перед святом спробуйте покласти дитину спати якомога раніше, а вранці допоможіть їй створити гарний настрій, з яким виступ відбудеться легко і невимушено. Сядьте в залі так, щоб донька вас добре бачила, і ви могли губами підказувати текст – про всяк випадок. Спочатку такий суфлер дуже допоможе дівчинці.

Якщо ж виступ таки не склався, в жодному разі не сваріть дитину, вона і сама дуже переживає. Підтримайте її і скажіть, що наступного разу у неї все обов’язково вийде, а сьогодні, якщо хоче, може розповісти віршик вдома. Розкажіть, що ви самі були у дитсадку, у вас теж не завжди виходило без помилок прочитати вірш (адже це у більшості випадків правда).

Якщо ж все вдалося, похваліть дитину. Особливо у присутності інших людей, розкажіть, як вам сподобався її виступ.

Не хвилюйтесь про те, що вашій доньці буде важко у школі. Зазвичай вчителі початкової школи навчають діточок поступово звикати відповідати на уроці: спочатку сидячі з місця, подаючи одну-дві репліки, потім – стоячи біля парти,і, нарешті, біля дошки. Дітям навіть подобається відповідати, стоячи перед усім класом.

Дитина ніяк не звикне до нового дитячого садка

Зараз у вашої дитини відбувається процес адаптації до нових умов. Для того, щоб малюк звик, потрібен деякий час, від 3-х до 6-ти тижнів, адже у новому садочку з’явились нові вихователі, нові діти, з якими йому доводиться налагоджувати взаємини.

Швидше за все, ваш малюк хвилюється і не може впоратись із цим хвилюванням. Тому саме зараз йому потрібна ваша підтримка. Більше розпитуйте про те, що сьогодні було в дитячому садку. Не гарячкуйте і не гнівайтесь на дитину, якщо вона вередує. Ви повинні зрозуміти, що така ситуація, коли малюк змінив звичну, затишну для нього обстановку колишнього садка на абсолютно нову, яку дитя сприймає як ворожу, є стресовою для дитини. Можливо, свої відчуття дитина ще не може передати словами. Але ви повинні допомогти і прийняти малюка таким , яким він є.

Дитині важко знайомитись з іншими дітьми

Тут можуть поєднатися відразу дві проблеми, але нічого страшного в цьому немає. Швидше за все, ваше маля взагалі поволі адаптується до нових умов, будь це нова компанія, переїзд в нове місце чи щось іще. До цього додається ще й природня сором’язливість дитини, от і виходить, що їй досить важко звикнути до нової ситуації і ще важче зробити перший крок і познайомитись з однолітками.

Зверніть увагу на ці особливості дитини і допоможіть їй. Намагайтесь частіше створювати для дитини умови, коли вона потраплятиме в якісь нові ситуації: частіше ходіть у театр, на дні народження, в гості. Чим більше буде ситуацій спілкування, тим краще вона навчиться адаптуватися. Коли дитина підросте, не бійтесь відправляти її в дитячі табори, віддайте в театральну студію, залучайте до участі в концертах. А зараз допоможіть їй, навчіть знайомитись. Поки дитя ще маленьке, ви самі можете знайомити його з новими дітьми, якийсь час бути поряд. Не варто говорити: «Яка ти у нас сором’язлива!», примушувати насильно говорити своє ім’я або ділитися іграшками. Представте своє дитя іншим дітям: «Познайомтесь, це Марійка!» Якийсь час пограйтесь разом з ними, а потім непомітно відійдіть і подивіться, як розвиватимуться події.

Якщо дитина не хоче спілкуватися з дітьми, дуже не наполягайте, а запропонуйте погратися поблизу. Тримайте дитину за руку або будьте просто поруч, поки маля не почуватиметься впевнено в новій ситуації.

Запрошуйте друзів дитини до себе додому, адже на своїй території спілкуватися значно легше. З часом всі діти навчаються знаходити собі друзів і будувати з ними відносини.